Аграрна Економіка 2018 Т. 11 № 1-2:15-22

Ефективність як основна економічна характеристика результативності виробництва

К. Кухта, к.е.н., викладач
Т. Орошан, директор
Лубенський фінансово-економічний коледж
Полтавської державної аграрної академії

DOI: https://doi.org/10.31734/agrarecon2018.01.015

АНОТАЦІЯ

Викладено основні результати дослідження сутності економічної категорії ефективності та її співвідношення із поняттям результативності. У ході дослідження встановлено, що однозначності у розумінні цих характеристик в економічній літературі немає. Більшість авторів вважають ефективність основною характеристикою результативності виробництва, а певна їхня частина взагалі навіть ототожнює ці два поняття. З ефективністю також пов’язаний термін «ефект» як результат. Результати проведених досліджень дають підстави для того, щоб дійти висновку про те, що як економічна категорія ефективність характеризує рівень віддачі від використання певних ресурсів або виконання певних дій, і це має позитивний характер. У такому контексті ефективність можна розцінювати як окремий випадок результативності, бо результат господарської діяльності може мати і негативний аспект, а тоді про ефективність говорити немає підстав. Визначено, що ефективність сільськогосподарського виробництва загалом вписується в загальну концепцію розуміння сутності цієї категорії, хоча має певні особливості, об’єктивно пов’язані із залежністю галузі від природних умов. Обґрунтовано, що економічна ефективність є основою формування соціальної ефективності, адже лише створений в процесі економічної діяльності економічний ефект є джерелом задоволення всього спектра соціальних потреб населення. Тому об’єктивно існує така залежність: чим вища економічна ефективність, тим, за однакових інших умов, буде вищою соціальна ефективність, і навпаки. Водночас між цими видами ефективності існує і зворотний зв’язок: із підвищенням соціальної ефективності зростає продуктивність праці працівників, а отже, й економічна ефективність виробництва, тобто тут має місце дія мультиплікативного важеля. Подальше наукове опрацювання спрямовуватиметься на вивчення методичних підходів до визначення ефективності об’єктів агробізнесу та повинно передбачити їхню прикладну апробацію.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

ефективність, результативність, ефект

ПОВНИЙ ТЕКСТ:

ПОСИЛАННЯ

Андрійчук, В. Г. 2002a. Економіка аграрних підприємств. Київ: КНЕУ.

Андрійчук, В. Г. 2002b. Ціна як інструмент аналізу, оцінки і прогнозу економічних та виробничих параметрів розвитку підприємства. Економіка АПК, 3, с. 22–29.

Блауг, М. 2004. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют. Москва: Вопросы экономики.

Бухалков, М. И. 2000. Внутрифирменное планирование. Москва: ИНФРА-М.

Выварец, А. Д. 2015. Экономика предприятия. Москва: Юнити-Дана.

Дем’яненко, М. Я., 2013. Фінансове забезпечення стратегічного розвитку сільського господарства України. Стратегія розвитку економіки на період до 2020 року: Збірник матеріалів Чотирнадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, 16-17 жовт. 2012 р. Київ: ННЦ «ІАЕ».

Друкер, П. 2003. Эффективное управление. Экономические задания и оптимальне решения. Москва: ФАИР-ПРЕСС.

Экономикс: англо-русский словарь, 1994. Москва: Лазурь.

Економічний енциклопедичний словник, 2005. Львів: Світ. Т. 1.

Желєзняк, А., 2016. Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу малого бізнесу в сільському господарстві. Аграрна економіка, 9 (3–4), с. 104–108.

Кісіль, М. І., 2001. Критерії і показники економічної ефективності малого та середнього бізнесу на селі. Економіка АПК, 8, с. 59–64.

Лопатинський, Ю. М. та Шкабара, Т. Л., 2005. Формування якості аграрної продукції в нових умовах господарювання. Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції. Суми.

Мескон, М., Альберт, М. и Хедоури, Ф. 1997. Основы менеджмента (Management). Москва: Дело.

Мазур, И. И., Шапиро, В. Д. и Ольдерогге, Н. Г. 2004. Управление проектами. Москва: Омега-Л.

Макаренко, П. М. та Сиченко О. О. 2007. Ринок зерна і регіональне зерновиробництво. Дніпропетровськ: Герда.

Месель-Веселяк, В. Я., 2008. Ціновий механізм забезпечення зростання виробництва зерна в Україні (удосконалення науково-методичних підходів). Економіка АПК, 8, с. 48–52.

Мікловда, В. П., Брітченко, І. Г., Кубіній, Н. Ю. та Дідович, Ю. О. 2013. Ефективність стратегічного управління підприємствами: сучасні проблеми та перспективи їх вирішення. Полтава.

Пасхавер, Б. Й., Шубравська, О. В., Молдаван, Л. В. та ін. Виклики і шляхи агропродовольчого розвитку, 2009. Київ: Ін-т екон. та прогнозув.

Пасхавер, Б. Й., 2013. Аграрний сегмент національного багатства. Економіка України, 1,

с. 50–58.

Саблук, П. Т., Білорус, О. Г. та Власов, В. І. 2008. Глобалізація і продовольство. Київ:

ННЦ ІАЕ.

Саблук, П. Т. 2004. Зернові колізії, або чому й донині на цьому важливому сегменті продовольчого ринку не простежується чітка цінова політика. Зерно і хліб, 2, с. 4–5.

Стадницька, Л., 2015. Теорія і практика ефективності функціонування молокопереробних підприємств. Аграрна економіка, 8 (1–2), с. 71–76.

Тарасенко, Г. С. 1991. Эффективность сельскохозяйственного производства. Київ:

Изд-во УСХА.

Шафронов, А. Д., 2003. Новый подход к эффективности производства. Экономист, 4,

с. 82–87.

Шеремет, А. Д. 2011. Применение функционально-стоимостного анализа в решении управленческих задач. Москва: Инфра-М.

Шеремет, А. Д. и Сайфулин, Р. С. 1997. Финансы предприятий. Москва: Инфра-М.

Шпичак, О. М. та Боднар, О. В., 2013. Вигоди та проблеми експорту зерна з України. Економіка АПК, 10, с. 5–15.

Шпичак, О. М. та Боднар, О. В., 2015. Енергетичний підхід щодо оцінки трансформацій в сільському господарстві через призму фізіократичних поглядів у контексті інноваційних процесів. Економіка АПК, 10, с. 5–16.

Шпичак, О. М., 2015. Економіко-організаційні неузгодженості взаємовідносин у про-дуктових ланцюгах в умовах інфляційно-девальваційних процесів: напрями врегулювання. Економіка АПК, 6, с. 85–95.